В одній зі статей місцевого інтернет-видання якось побачив знайому картину:

Факт використання OSM порадував, але підпис внизу здивував. На перший погляд помилка явно технічна і викликана необізнаністю автора, комерційної мети таке використання не переслідує. Але що ж це виходить? Ми інвестуємо в проект найдорожче що у нас є - власний час (та часто і матеріальні затрати в процесі теж несемо), а наші труди взяли і так запросто приписали корпорації добра… Не годиться. Пишу шаблонного листа з коректурами по ситуації. Приємна несподіванка - в той же день відповідь

Вибачте за неуважність, змінили підпис на “Джерело: OpenStreetMap (автор: ivan_pl)” і додали посилання на трек в тексті статті.

І дійсно так: У ПОЛТАВІ СТВОРЕНО ШКОЛУ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ІНСТРУКТОРІВ — СУПРОВОДЖУВАЧІВ ВЕЛОТУРІВ

… See full entry

Відвантажуючи в OSM черговий трек, помітив на своїй сторінці красиве число:

– my edits 1,000 –

Ювілейним став набір 16053977, де позначив Ботанічний сад Полтавського національного педагогічного університету.

Переглянув історію. Першими були кілька правок на початку далекого 2009-го, але їх в розрахунок можна не брати бо це було ще до епохи Bing. Початок “серйозного” маппінгу - квітень 2011-го.

Посидів, помислив - що змінилося за два роки? Своє місто пізнав краще, ніж за все попереднє життя. Прокачуючи мапперські скілли, розжився спочатку смартфоном з GPS, потім серйозним туристичним навіґатором. Пересів з ашан-сіті-байка на надійного педального коня з брендової стайні. Без сумніву, це позитивно позначилося на фізичній формі.

Та й внутрішні зміни напевне якісь відбулися. Ніколи не вважав себе авантюристом (як і тепер не вважаю), але от в Ботанічний сад поперся просто за кадрами для конкурсу “Вікі любить землю” (розумію, що шанси на приз близькі до нуля, зате рідне місто буде краще представлене у вікіпедії - воно того варте). Територія саду виявилася звідусіль закритою. Пробиратися довелося не без акробатики. з велосипедом в одній руці, звісившись над струмочком десь далеко внизу. Був обгавканий собаками та поляканий охоронцем :-) Але в підсумку - лише позитив, бо в саду дійсно дуже гарно і фотки начебто вийшли.

Так що маппінг вас однозначно змінить на краще. Якщо не киснутимете за комп’ютерами ;-)

На форумі промайнула згадка цікавої Android-програми Smart Measure Pro.

Пішов обдумувати вибір Android-смартфону - довкола скільки новобудов та будівельних майданчиків… Правильно їх обточкувати GPS-навігатором - квест ще той.

Зимова пора теж має свої переваги з точки зору маппера. Дерева і кущі оголилися і відкрили нову, більшість часу приховану інформацію, таку як таблички на приватних будівлях, і т.п. Досі якось незручно було ходити дворами заглядатися на будинки :) Так що мабуть подумаю я на дозвіллі над пішими маршрутами, які дозволять заглянути в ще не замаплені ділянки OSM. І корисним морозним повітрям подихаю. Не засиджуйтесь за комп’ютерами! Частіше виходьте провітрювати мізки - вони від цього краще працюють :) Нових досягнень у Новому Році!

Ось і в наше місто прийшла Зима… Раніше з цією порою року були пов’язані напівказкові дитячі асоціації: сиджу біля теплої батареї і спостерігаю за сніжинками за вікном. Дякуючи сучасним інженерам велогалузі, маю нову асоціацію:

лінк

Вже кілька днів як відкрив зимовий велосезон. Вкрутити зимою - особливий драйв. Сніжинки, що летять в обличчя, значно реальніші ніж завіконні :-) І побоювання щодо погіршеної керованості велосипеда марні. Шиповані покришки чудово поводяться на будь-якій дорозі. Навіть спричинена частими коливаннями температури навколо нуля ожеледиця ніяк не вплинула на стиль їзди, по льоду - як по асфальту. Керованість стовідсоткова, гальмування чітке.

Зі співчуттям дивлюся на пішоходів, які постійно підсковзуються, падають, кутають змерзлі носи та штурмують громадський транспорт, робота якого чомусь погіршується з кожним “раптовим” приходом зими.

… See full entry

Будь-яка детективна історія рано чи пізно завершується. Успішно завершилися і пошуки другої частини автошляху Т-17-22, від Чутового до Карлівки. Тепер він замаплений на 100%.

На користь такої його конфігурації говорять наступні факти:

• Поворот на Максимівку - єдиний на всій ділянці М03/Е40 від Чутового до розв’язки з Р-11, і це один шлях, що приводить в Карлівку.
• Яких би то не було значимих відгалуждень на цьому шляху немає.
• На 2/3 він співпадає з google-варіантом Т-17-22 (від Максимівки до Карлівки).

Порівняйте з версією Т-17-22 від Google. Авторам вікіпедії пора переходити на більш достовірні джерела.

Маппінг затягує. Учора потягло мене досліджувати на місцевості автошлях Т-17-22 Велика Рублівка - Чутове - Карлівка. Перша його частина, від Великої Рублівки до Чутового, пролетіла під колесами буденно.

Другої її частини в OSM не було позначено навіть приблизно і я, плануючи маршрут в сервісі GPSies, накреслив її за підкладкою від Google Maps. Даремно, ой даремно!

Першим дзвіночком стали бетонні блоки одразу ж після повороту з траси М03/Е40 на потрібну вулицю. Зроблені у вигляді красивих таких вазонів. Для велосипеда не перешкода, але як для Т-шляху початок неочікуваний. Проїхався трохи цією вулицею (Леніна) туди-назад. Вздовж неї - різного роду адміністративні будівлі. Автомобільний рух з очевидних причин відсутній повністю. Зрозуміло, що чиновникам хочеться працювати в тиші і комфорті, чого б це вони терпіли під вікнами secondary-шлях. Та й асфальт на вулиці був тільки на початку, далі - кам’янка. Ні, це не може бути Т-17-22.

ОК, поїхав шукати поворот на Карлівку по трасі далі. Проїхавши півтора кілометра, не побачив ні вказівників, ані власне вулиць куди можна було б повернути. Повернувся назад, звернув в єдино можливому для цього місці - вулицю, паралельну вулиці Леніна. Невдовзі вона теж перетворилась на кам’янку. Неприємні відчуття на майже шосейних покришках. Дивна Т-дорога. Але яких тільки чудес у нас не трапляється, та й вибору ніякого - поїхав. Скоро виїхав на ту ж траекторію, що й вказував Google Maps, це трохи заспокоїло. Кам’янка знову змінилася асфальтом, а за Чутовим навіть з’явилася розмітка, і я зовсім розслабився. І тут… За с. Червоне - СЮРПРИЗ: там, де Google Maps стверджує, що дорога продовжується прямо на південь, вона повертає на схід. На південь же - польова грунтовка:

… See full entry

Минулої неділі проїжджав через селище Жовтневе Решетилівського району.

Підправив деякі з елементів інфраструктури, які давно притягували увагу тегуванням, що не відповідало ні домовленостям, ані як показало on-the-ground-дослідження, дійсності.

Щоб упередити можливі майбутні дискусії, сфотографував те що правив:

• НВК (школа)
• Кафе “Наталі”
• Магазин “Добриня”
• Загадковий об’єкт з космічною назвою “Терминал “Нибулон” на практиці виявився елеватором, я так і вписав в name, бо очевидно він настільки важлививий, що вказівники до нього ведуть ще з траси M03/E40

Вже по приїзду помітив ще кілька підозріло затегованих об’єктів - позначив на майбутнє в OpenStreetBugs. До речі, бачив до своїх osmbug-міток надто емоційні коментарі інших користувачів. І дарма - я цю службу використовую як особистий TODO-list. Щоб не забути при плануванні майбутніх поїздок. Так що не переймайтеся :-) Якщо я щось сам там позначив - обов’язково сам і виправлю, просто для цього потрібен буде якийсь час, бо маплю лише те, що бачив на власні очі.

Так співпало, що раптово натрапив на дискусію в російській гілці osm-форуму, яка називається openstreetbugs - свалка? Ти бач які страсті розгорілися… Тим не менше, сам сервіс не накладає обмежень, він зручний в користуванні і я продовжуватиму ним користуватися так як мені зручно. Буде інший сервіс, більш підходящий для особистих TODO - використовуватиму його.

(Попередження: тут будуть емоції.)

Маю нагоду похвалитися новим особистим рекордом:

Майже 220 км в сідлі велосипеда за одну поїздку. Знаю, що велофани їздять і більше. Але для мене це досягнення. За це дякую

• Богу що надав мені наснаги
• Людям, які поробили вздовж доріг чудові місця для відпочинку
• Фірмі Trek, яка створила надійний і комфортний велосипед
• Фірмі Schwalbe, яка створила покришки Energizer із захистом від проколів і гладким профілем

Якщо комусь вбачиться реклама, я заздалегідь відмовляюся від винагороди на користь OSMF - нехай туди переадресовують як матеріальні винагороди так і інші, нематеріальні гаразди :)

До чого тут OpenStreetMap?

Недільний вихідний вирішив провести з користю для себе (покрутити педалі) і для людей (помапити). Об’єктом вибрав незатеговану досі трасу Т-17-20.

… See full entry

Шановний dima_ua! Змушений вдатися до такої форми звернення до вас, бо немає певності, чи розумієте ви все те, що я вам писав у переписці приватній. Ваші відповіді більше схожі на відмахування. Я вам надав вже безліч посилань на документацію, і прямі підказки стосовно того як вірно позначати об’єкти, але чомусь ви все це ігноруєте. Не знаю напевне, але підозрюю, що не тільки мене. Можливо, інструкції для вас надто складні? ОК, тоді особисто для вас # Два простих рецепти

1. Усі дороги, які ви креслите, позначайте виключно двома тегами: highway=road, source=Bing. Крапка. Ніяких secondary, tertiary, residential - практика показує, що з місцевістю ви незнайомі.
2. Не чіпайте вже наявні об’єкти. Вони вивірялися багатьма людьми протягом тривалого часу.

Дотримуючись цих двох простих правил, ви нанесете мінімум шкоди проекту, яку зараз наносите шаленими темпами. Хоча ви напевне вважаєте себе піонером і сподвижником, повірте - це не так. Досвід приходить з часом. У вас його ще нема.

На підтвердження своїх слів наводжу наступне.

• Дороги в районі села Затурине під Полтавою після ваших правок були такими: лінк на ImageShack Питання: чому ви вирішили позначити їх як secondary та tertiary? Чому ви не позначили їх highway=road, як я вас неодноразово просив? Я не пожалкував часу, сів на велосипед і вкрутив учора після роботи 40+ км.

І знаєте, мені дуже шкода було б людей, яких би навігатор спрямував накресленою вами secondary-дорогою. Бо виявилося, що оця дорога не тягне більше ніж на track - вона аби-як вимощена необтесаним камінням, тому слугувати може хіба що полігоном для випробування підвіски на міцність. Той, хто з вашої легкої руки вибрав би цей маршрут як альтернативу паралельній трасі Т-17-07, матюкав би найгіршими матюками і весь проект OpenStreetMap, і того, хто креслив дорогу. Ви добиваєтесь такої слави?

… See full entry

Сьогоднішня ситуація. Час - близько години ночі, я на роботі, чергую. Телефонує колега, просить зорієнтувати його на місцевості, бо не можуть знайти будинок за адресою “Ціолковського, 31”. Нагадую: надворі глибока ніч, спитати на місці нема кого. Навіть не думаючи про альтернативи, заходжу в OpenStreetMap (добре що сам замапив район), знаходжу будинок, підказую орієнтири. Виявилось, що колеги були за кілька кроків від шуканого місця. Усі щасливі.

Вже вранці вирішив подивитися інші мапи, змоделювати ситуацію що було б у відсутність OSM. В першу чергу глянув на відомчу, придбану нашою організацією у великій солідній конторі, яка, до речі, продає картографічні дані в Google Maps. Там під 31-м номером зовсім інший будинок. Може у нас стара база і гугль купив у них новіші дані? Йду на гугломапи, але й там та ж біда з нумерацією. Яндекс? Помилки ідентичні. Лише на парі менш популярних картографічних сервісів цей будинок був з вірним номером (але не варто втішатися, бо сусідній - з помилковим).

Мораль: А могло статися, що ситуація була б критичною і від уміння швидко зорієнтуватися залежало б чиєсь здоров’я чи навіть життя… Кому пред’являти тоді претензії? Комерсантам, в договорах з якими заздалегідь передбачені усі відмазки?

Так що, колеги-маппери, мапимо усе підряд, не гребуємо ні макро- ні мікромаппінгом. Бо в роботі, виконаній за винагороду, на першому місці завжди винагорода, а не якість результату.

Кому цікаво, забийте в Nominatim: “31, Ціолковського вулиця, Полтава”.

На вихідних з метою розвідати/помапити покрутив педалі трасою Т-17-12, на чималому шматку якої не були позначені навіть веї. Задача в частині “помапити” виявилася непростою. Про те, що їдеш якоюсь конкретною трасою, інформації “on the ground” немає. Лише стовпчики з послідовно зростаючими кілометровими позначками свідчили, що це одна й та сама дорога. Яка саме - доводиться шукати в сторонніх джерелах. Цікаво, ситуація в державі скрізь така? Відстань суми відрізків, виміряна в JOSM (44132,91м) практично збіглася із зазначеною в вікіпедії - 44км.

Заглянув в Постанову КМ №301 від 18.04.2012, яка набирає чинності з 01.01.2013 р. Там запланована довжина даної траси вже не 44, а 38,1км. Прикинув - вийшло, що з неї відмінусували частину, що проходить безпосередньо містом Карлівка - вулицю Полтавську. Це означає, що з держбюджету фінансуватимуть дорожні роботи лише до міської межі. Цікаво, місцеві адміністрації в курсі? Запланували вони це в своїх бюджетах?

Можна було б подумати, що таким чином як завжди “оптимізують витрати”, але підбивши суму загальної довжини Т-17-* доріг на сьогодні і після набрання чинності постанови, можна побачити збільшення чи не в півтора рази. От і здогадуйся про їх мотивацію… А ще цікаво чи взагалі є плани по означенню таких автошляхів на місцевості, чи вони так і залишаться віртуальними?

Багатоквартирні будинки, які зводились колись як суто житлові, збудовані вздовж шляхів великих людських потоків, в нинішніх капіталістичних умовах частину житлового фонду втратили на користь комерційного. Практично весь перший поверх окупували магазини і офіси найрізноманітнішої спрямованості. Буває їх дуже багато, більше десятка, і входи в них розміщені вздовж фасаду дуже нерівномірно. Тому щоразу проходячи мимо, мучився питанням: а як же позначати їх розташування? На GPS-пристрої, навіть висококласні, сподіватися не варто - сигнал близ висотних будинків спотворюється. Міряти рулеткою? Довго та й люди можуть не сприйняти :-) В черговий раз крокуючи мимо одного з таких “інкубаторів малого бізнесу”, додумався от до чого.

Потрібен будь-який пристрій для запису звуку. Я використовую смартфон, який завжди в кишені.

Йду мимо будинку пішки. Звичайним кроком. По прямій траекторії. Чим ближче до будинку маршрут, тим точніше будуть розмічені входи. Підходячи до будівлі, вмикаю диктофон, переходжу на розмірений крок, стараюся весь час витримувати один ритм. Порівнявшись з будівлею, починаю подумки лічити кроки. Порівнявшись з входом, вголос промовляю в диктофон число скільки кроків наміряв і починаю відлік спочатку - до наступного входу. Таким чином фіксую кількість кроків між входами кожного з магазинів/офісів та від крайніх з них - до країв будівлі. Йду далі у своїх справах.

Повертаючись назад мимо того ж будинку, знов вмикаю диктофон і надиктовую все що бачу на вивісках - назви, графіки роботи, телефони та ін.

… See full entry

http://www.itar-tass.com/c1/292287.html
----- ЦИТАТА -----
МОСКВА, 8 декабря. /Корр.ИТАР-ТАСС/. Количественный состав орбитальной группировки системы ГЛОНАСС обеспечивает непрерывный навигационный сигнал в глобальном масштабе. Об этом ИТАР-ТАСС сообщил сегодня пресс-секретарь предприятия "Российские космические системы" /РКС/ Александр Зубахин.
"Сегодня в числе спутников, работающих по целевому назначению, введен первый из трех навигационных космических аппаратов, запущенных 4 ноября с.г., - уточнил он. - Таким образом в составе орбитальной группировки системы ГЛОНАСС в настоящее время имеется 24 спутника, используемых по целевому назначению, что обеспечивает непрерывность навигационного сигнала в глобальном масштабе".
----- КІНЕЦЬ ЦИТАТИ -----

Чекаємо двосистемних навіґаторів з підтримкою ГЛОНАСС/GPS і підвищеною точністю.

Захоплення маппінгом присадило мене на велосипед. Напевне що це найкращий засіб збирання геоданих. Посадка, вища ніж у пішохода і у більшості автомобілів, дає можливість бачити більше. Висока мобільність і маневреність: не шкода часу зганяти подивитися "а куди виходить он-та дорога?" або "а чи дійсно цей провулок тупий?" Діапазон швидкостей дозволяє обирати між мікромаппінгом з нанесенням магазинчиків і колодязів та швидкісним проїздом міжрайонними дорогами. З витрат на дорогу лише вода/батончики/печиво. Коротше, технічно - самі плюси. Усім раджу відірвати дупу від крісла за комп'ютером і прикріпити до неї велосідло.

Але відкриваються сумні моменти. Веломаппінг вже найближчими до міста селами показує безрадісну картину. В багатьох селах не те що не видно табличок з назвами вулиць, часто номери будинків можна побачити через дев'ять на десятий. Що це? Пофігзм місцевих жителів? Їх злиденність? Байдужість органів місцевого самоврядування? Хіба незрозуміло, що це не елементи декору, а іноді може стати вирішальним в питанні життя чи смерті? Куди вони (не дай Боже) викликатимуть екстренні служби? У тринадцяту хату від повороту? Жах і сум.

Бути маппером цікавіше, ніж рядовим перехожим. Більше помічаєш.
От нині банківських відділень набагато більше, ніж, наприклад, кіосків з пресою. Роззирнувшись, точно помітиш мінімум одне, а в деяких місцях 5 і більше!
За ними йдуть аптеки, не дуже відстають нотаріуси.
І власники цих бізнесів їздять по наших вухах, що вони такі бідолашні та ризикові, лякають що при зміні правил на ринку, їм доведеться закриватись...
Іще цікаво читати години роботи (коли тегуєш opening_hours). Нотаріуси, наприклад, працюють за принципом "прийду на роботу коли прокинуся і поснідаю, закінчу працювати так щоб не перевтомитися". Банки - переважно за стандартною для всіх "дармоїдів" схемою: понеділок-п'ятниця з 9 до 18. А от аптеки - ці да, зрання і допізна, ліки можуть знадобитися будь-коли, їм шансу втрачати не можна.

Відкритість у нинішньому світі не може не радувати. Ось свіжий приклад.
Торгово-розважальний центр "Київ" в Полтаві збудований вже порівняно давно. А на фотознімках Bing на його місці ще древні індустріальні руїни. Як замапити?
Недовгі пошуки - знаходжу сайт ТРЦ: http://kiev.poltava.ua/, там "склад комплексу" http://kiev.poltava.ua/map/trc із планами кожного поверху. Плани - клікабельні деталізовані зображення (наприклад: http://kiev.poltava.ua/updfiles/image/map/1.jpg). Найцінніше - вони оброзмірені!
Далі - справа техніки: загнати в JOSM отриману картинку в якості фону, підібрати масштаб, користуючись мітками на ньому і інструментом вимірювання відстаней, розвернути та розмістити, орієнтуючись на сусідні будівлі, і нарешті обвести по контуру та затегувати.
Можна вимкнути видимість фонової картинки, увімкнути фон Bing та побачити на місці чого ж збудований центр.

Сів в кільцевий автобус біля віконця, увімкнув GPS в телефоні і знай собі їду та трекаю. На зупинках ставлю мітки. Ніхто мабуть і не запідозрив що насправді маппінгом займаюся - сидить собі пасажир, клацає на мобілі...
Так просто позначений автобусний маршрут.

Знайшов спосіб позначення меж міста.
З відкритого загальнодоступного джерела - офіційного сайту Полтавської міської ради http://www.rada-poltava.gov.ua/ отриманий Генеральний план м. Полтави (http://www.rada-poltava.gov.ua/files/genplan.png).
Завантажив у JOSM як підкладку з допомогою плагіна PicLayer. Довелося витратити досить багато часу на масштабування картинки та центрування. Але генплан, судячи з усього, створений не просто схемою, а на основі точних географічних даних, бо в підсумку вдалося його вписати так, що на нього правильно лягли і центр міста, і усі виїзди з нього, і окремі вулиці.
Точність, звичайно, не метрова, але результат вважаю дуже пристойним.

Дивлячись на хаотично поплямовані різними кольорами вулиці, давно шукав точок опори для наведення порядку.
І от, почитавши http://forum.openstreetmap.org/viewtopic.php?pid=125083#p125083 та http://forum.openstreetmap.org/viewtopic.php?pid=35463#p35463, російську вікі osm.wiki/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D1%8F_/_%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3, а також користуючись тим, що схоже, являюсь єдиним маппером на 300-тисячне місто, прийняв волюнтаристське рішення і розставив теги у відповідності до трафіку на вулицях (щільність транспортного потоку). Також орієнтиром може бути насиченість вулиць маршрутами громадського транспорту.

Тепер primary - вул. Фрунзе (яка є продовженням primary-траси Кременчук-Полтава), ну і далі з Фрунзе - по маршруту руху кільцевого автобуса: Жовтнева - Маршала Бірюзова - Великотирнівська.
Насичені транспортом дороги від цих вулиць в інші райони, у т.ч. із продовженням на міста-райцентри - secondary. Калініна, Сінна, Леніна, ін.
Приклад tertiary - Красіна. На перший погляд так собі вузенька вуличка переважно в приватному секторі, але з огляду на те, як по ній гасають авто з однієї частини міста в іншу, вона є класичною міжмікрорайонною дорогою.