Маппінг затягує. Учора потягло мене досліджувати на місцевості автошлях Т-17-22 Велика Рублівка - Чутове - Карлівка. Перша його частина, від Великої Рублівки до Чутового, пролетіла під колесами буденно.

Другої її частини в OSM не було позначено навіть приблизно і я, плануючи маршрут в сервісі GPSies, накреслив її за підкладкою від Google Maps. Даремно, ой даремно!

Першим дзвіночком стали бетонні блоки одразу ж після повороту з траси М03/Е40 на потрібну вулицю. Зроблені у вигляді красивих таких вазонів. Для велосипеда не перешкода, але як для Т-шляху початок неочікуваний. Проїхався трохи цією вулицею (Леніна) туди-назад. Вздовж неї - різного роду адміністративні будівлі. Автомобільний рух з очевидних причин відсутній повністю. Зрозуміло, що чиновникам хочеться працювати в тиші і комфорті, чого б це вони терпіли під вікнами secondary-шлях. Та й асфальт на вулиці був тільки на початку, далі - кам’янка. Ні, це не може бути Т-17-22.

ОК, поїхав шукати поворот на Карлівку по трасі далі. Проїхавши півтора кілометра, не побачив ні вказівників, ані власне вулиць куди можна було б повернути. Повернувся назад, звернув в єдино можливому для цього місці - вулицю, паралельну вулиці Леніна. Невдовзі вона теж перетворилась на кам’янку. Неприємні відчуття на майже шосейних покришках. Дивна Т-дорога. Але яких тільки чудес у нас не трапляється, та й вибору ніякого - поїхав. Скоро виїхав на ту ж траекторію, що й вказував Google Maps, це трохи заспокоїло. Кам’янка знову змінилася асфальтом, а за Чутовим навіть з’явилася розмітка, і я зовсім розслабився. І тут… За с. Червоне - СЮРПРИЗ: там, де Google Maps стверджує, що дорога продовжується прямо на південь, вона повертає на схід. На південь же - польова грунтовка:

Лінк на це фото в Panoramio з геоприв’язкою

Ну нехай, хтось щось наплутав, трохи не так пішла дорога, поїхав - може скоро виправиться… Але вона чим далі, тим більше і більше повертала на схід, все більше віддаляючись від кінцевої мети - Карлівки. Проїхав одне село, друге, третє… Кілька разів хотілося плюнути і повернути назад. Але це значило б що була б створена ще одна з тих доріг-аппендиксів, які я так не люблю бачити в OSM. Кожна дорога рано чи пізно кудись приводить. Дорожній граф повинен бути замкнутий! Врешті решт він і замкнувся, і навіть на тому ж автошляху Р-11, далеко від очікуваного місця і зовсім не в Карлівці, а з протилежної сторони!

Це не може бути Т-17-22. Кілометраж суттєво перевищений. Доведеться ще раз їхати туди шукати реальний автошлях Т-17-22. Можливо, щось вийде якщо заїхати з іншого його боку - подивимось.

Добре ж що я їхав просто з метою покрутити педалі і дослідити місцевість. А якби хтось планував реальну мандрівку? Ви продовжуєте вірити комерційним картам? Тоді ми йдемо до вас (c) :-) Хоча ні, краще ви до нас - в OpenStreetMap. Звичайно, якщо ви збираєте дані на місцевості, а не вподоблюєтесь “рисовальщикам” з тих картоконтор, які продають такі от геобази.

---

Враження: чому наші дороги такі страшні? Чому у нас не роблять дороги, а просто кладуть асфальт? Переважно тонким шаром, який скоро розтріскується, розсипається і від їзди відчуття такі як від пересування по пральній дошці. Чому б вченим не сісти і не винайти якісне і довговічне покриття? Чому б не доручати цю роботу професіоналам, а не бездарним вчорашнім двієчникам? Особливо відчутний став контраст при виїзді на оновлені ділянки реконструйованої траси М03/Е40.

---

Спостереження: на дорогах в рази стало більше автомобілів з російськими номерами. До чого б це?.. У них якісь комерційні вигоди? Політичні інтереси? Включаються в наш передвиборчий процес? І якісь вони перелякані. Наші тихенько впритирочку пройшли поруч як так і треба, а ці сигналять здалеку… Велосипедистів у них там в Росії на дорогах нема чи що?