Ось і в наше місто прийшла Зима… Раніше з цією порою року були пов’язані напівказкові дитячі асоціації: сиджу біля теплої батареї і спостерігаю за сніжинками за вікном. Дякуючи сучасним інженерам велогалузі, маю нову асоціацію:
Вже кілька днів як відкрив зимовий велосезон. Вкрутити зимою - особливий драйв. Сніжинки, що летять в обличчя, значно реальніші ніж завіконні :-) І побоювання щодо погіршеної керованості велосипеда марні. Шиповані покришки чудово поводяться на будь-якій дорозі. Навіть спричинена частими коливаннями температури навколо нуля ожеледиця ніяк не вплинула на стиль їзди, по льоду - як по асфальту. Керованість стовідсоткова, гальмування чітке.
Зі співчуттям дивлюся на пішоходів, які постійно підсковзуються, падають, кутають змерзлі носи та штурмують громадський транспорт, робота якого чомусь погіршується з кожним “раптовим” приходом зими.
А от сумістити два хоббі - маппінг і велосипед вже не вдасться. Сніжинки заліплюють об’єктив відеокамери. Сніг нівелював різницю між дорогами - не видно ні типу покриття, ні його якості, ні розмітки. Ось для прикладу сьогоднішній стоп-кадр одного з провулків, найбільш рясно побитого ямами.
Зазвичай автомобілі змушені тут виписувати кренделі, щоб поберегти підвіску, а сьогодні у нього досить пристойний вигляд.
Робота “в полі” відкладається до весни. Просто отримуємо задоволення від катання на морозному повітрі.
Thảo luận