Не нужно заниматься вандализмом, американским шпьёнам уже всё давно продали.

link может связывать только равные и ниже лежащие по уровню дороги, но никак не выше. Так что на развязке М4 может быть только trunk_link, а не primary_link.

Вы хотя бы проревели, работает или нет ваше тего-твочество: http://karta01.ru/#zoom=16&lat=6203503.7782&lon=15033157.27482&layers=BTT
Нет не работает. Иструкция http://karta01.ru/main_content/info/instruction/fire_hydrant/
Инструкция устаревшая или не полная, в заготовках, есть стандартная заготовка для пг https://yadi.sk/i/unFJH5tC3VGgrf теги вводить не нужно только значения. Нет только fire_hydrant:city,street,househumber

«Так будет правильно» можно подписать, но не нужно, любой пакет правок — т.к. это ничего не значит.
Комментарий предназначен для описания сути изменения, чем конкретней, тем лучше.

Почему для этого "супер" заведение нужно было уничтожат СНТ Ириния?

На данный момент, с тем же успехом можно написать в спор-лото. Продолжит в том же духе — возможно. Впихивать ему собрание сочинений Ленина, как обещал, занятие довольно муторное. На обложку от неё, он уже наговорил.

Poliakoff Mykhailo:
"Вас удастся слдомать только в 2021 г когда китайцы перейдут границу и нападут на Россию они ворзьмут под контроль территорию почти до Урала это вьызвет толчок сыпаться как спичечный дом Федерацию Крыим возвращаеться в УУКраину а сос временем Кубань тоже кн ам

Китай он хитрый по восточному сейчас он замыливает глаза ведь Россия уже подготовила Сбирь к анексии Полностью расформированы воен города все воен части перенесены к границе с Украиной чтоб нас пужать На границе с Украиной 260 000 воен ив Крым Но санкции свое делают Поетому советую вам выбрать какитм вы хочете видет ьжизнь своей семиьи если хорошей то излечиыввайтесь от ненависти к Украине и Степане бандере и тогда вас мы споконов 2021 приютим

До встречи в 2021 в украиском Крыму было б класно встретиться пожмем под украинским в Крыму и примирится и забыть в прошлом войну

Аннексию Сибирьб Китаем предасказал еще старец монах русског омонастыря также ето подтверждают агналитики"
О Крыме и политике, я даже не заикался.

Это не угроза, а предупреждение, третье по счёту. Засерать мою личку политотой, комментариями пакеты правок, к которым он не имел отношения, его ни кто не заставлял.

Пунктуація

Пунктуація (лат. punktum – крапка) — це розділ мовознавства про використання та вживання на письмі розділових знаків.

Пунктуация (лат. punktum – точка) — это раздел языкознания, который изучает расстановку знаков препинания, а также сама система знаков препинания.

1. Розділові знаки
2. Система розділових знаків
3. Принципи української пунктуації
4. Виділення речення на письмі
5. Крапка [.]
6. Кома [,]
7. Крапка з комою [;]
8. Двокрапка [:]
9. Три крапки […]
10. Тире [—]
11. Дужки [()]
12. Лапки [""]
13. Знак оклику [!]
14. Знак питання [?]
15. Розділові знаки при прямій/непрямій мови

1. Розділові знаки

Розділові знаки сучасної української мови становлять цілу систему. Призначення розділових знаків — полегшити читачеві сприйняття смислу написаного.

Знаки препинания современного украинского языка составляют целую систему. Назначение разделительных знаков — облегчить читателю восприятие смысла написанного.

Розділовий знак

Його графічне позначення

Приклади уживання

Одиничні розділові знаки

крапка

.

Я добре попрацював.

двокрапка

:

Дівчинка відповіла: "А я знаю, як тебе звати"

три крапки

…

А ти все та ж…

кома

,

У Калини та Горпини як не свадьба, то родини

крапка з комою

;

1) звук; 2) буква; 3) слово

тире

—

Сила та розум — краса людини

знак питання

?

Хто вони? А хто ми?

знак оклику

!

Привіт тобі, море!

Парні розділові знаки

дві коми

,,

Михайло, син Марії, був ще хлопчиськом

два тире

— —

Мати плаче — лихо тяжке — і цілує сина

лапки

" "

"Яка ж ти вереда" — сказала мати

дужки

( )

Троянду треба рвати, поки вона цвіте (Л.Костенко)

2. Система розділових знаків

Пунктограми — знаки пунктуаційної системи. Кожна з пунктограм виконує свою функцію.

Крапка ділить текст на речення.

Двокрапка відділяє одну частину від другою, вказуючи на те, що в цій другій частині міститься пояснення, розкриття причини того, про що йшлося у першій.

Три крапки (багато крапок) вказує на те, що в реченні не всі його компоненті наявні, а речення не закінчене, обірване.

Кома розділяє граматично рівноправні частини простого чи складного речення.

Крапка з комою функціонально подібна до коми, але розділяє складні (або ускладнені) за будовою граматично рівноправні частини.

Тире розділяє головні частини речння (якщо вони виражені подібними лексично-граматичними категоріями), порівнювані мовні одиниці, частини складного безсполучникового речення, які перебувають в умовно-часових, протиставних та причиново-наслідкових зв'язках.

Знак питання ділить текст на речення, але разом з тим вказує на те, що речення містить у собі питання.

Знак оклику ділить текст на речення та вказує на експресивність мовлення, вигук.

3. Принципи української пунктуації

Українська пунктуація побудована на структурному, смисловому та інтонаційному принципах. Згідно з цими принципами і відбувається вживання розділових знаків:

Украинская пунктуация построена на структурном, смысловом и интонационном принципах. Согласно этим принципам и происходит употребление знаков препинания:

Розділові знаки
уживані, тому що:

Приклади

Структурний

вони грунтовно обумовлені у даному реченні

Минають дні, минає літо, настала осінь (Т.Шевченко)

Смисловий

згіно смислу даного речення

В мене рука бистра,
В мене шабля гостра -
Тобі допоможу! (П.Усенко)

Інтонаційний

згідно інтонації

А ви, оті невідомі герої, де Ви?

4. Виділення речення на письмі

Речення — це осмислене сполучення слів або окреме слово, граматично та інтонаційно оформлена як відносно закінчена цілість.

В усній мові на початок і кінець речення вказує відповідна інтонація. На письмі на початок речення вказує велика буква, на кінець – крапка, знак питання, знак оклику або три крапки.

У кінці розповідного і спонукального речень звичайно ставиться крапка (Ольга посміхнулася.).

Якщо ж розповідне чи спонукальне речення вимовляється з особливою, піднесеною інтонацією, то в кінці такого речення ставиться знак оклику: Фантазіє! Ти – сило чарівна! (Л.Українка).

У кінці питального речення ставиться знак питання (Сьогодні я такий щасливий!).

Якщо ж питальне речення вимовляється з особливим почуттям, то ставиться ще й знак оклику (Наскільки ж тоді я був не правий?!).

Три крапки в кінці речення ставляться тоді, коли хочуть показати, що думка ще не закінчена або що треба зробити велику паузу ("Охо-хо…" — зітхнув старий).

5. Крапка [.]

Крапка вживається:

у кінці розповідного двоскладного чи односкладного речення (Ніч. Спека.);
у кінці спонукального речення, якщо в ньому відсутня інтонація оклику або питання (Вирішить завдання. Зробіть коротенький аналіз речення.);
у кінці графічно скороченого слова (напр.; і т.д.);
для виділення приєднувальних конструкцій: Будуть козаки подорожні проїжджати, твій голос зачувати, до могили будуть завертати. Бандуро моя (М.Пригара);
після назв дійових осіб перед їх репліками в драматичних творах:
Василь: І довго це ти будеш чухатися?
Конюх: Вибачте, пане. Винен.

6. Кома [,]

Розставляючи у реченні коми, слід перш за все орієнтуватися не на інтонацію, а на будову речення, тому що не завжди там, де пауза, ставиться кома, і не завжди там, де кома, робиться пауза.

Одиночні коми ставляться між однорідними членами речення і між частинами складного речення (Я підвівся, поглянув їй у очі).

Парні коми виділяють з обох боків деякі підрядні речення, відокремлені члени речення і внесення (звертання, вставні і вставлені слова та речення, слова-речення). Парні коми тому й називаються парними, що вживаються парами: одна ставиться перед відокремленою групою слів, друга- після неї (Спи, моя дитинко, спи).

Але одна з ком не ставиться, якщо відокремлена частина стоїть на початку речення або в його кінці (Не працюючи, нічого в житті не доб'єшся).

Виділена комами з обох частин частина речення промовляється трохи іншим тоном або трохи швидше, ніж все речення.

Кома вживається:

між однорідними членами речення, безсполучниково або за допомогою потиставного сполучника (Він встав, потягнувся, підійшов до вікна);
між частинами складного речення (У кав'ярні вони зустрілися з друзями, яких давно не бачили);
при виділенні інтонацією і за смислом звертання, вставних і вставлених словосполучень і речень, відокремлених другорядних членів речення, а також уточнюючих слів, вигуків, стверджуючих часток і порівняльних зворотів (Пиши ж мені, друже, якщо матимеш час).

7. Крапка з комою [;]

Крапка з комою, тире, двокрапка, дужки, три крапки і лапки, на відміну від коми, завжди пов'язані з інтонацією.

Крапка з комою ставиться там, де й одинична кома (тобто між однорідними членами речення і між частинами складного речення), якщо розділювані нею частини порівняно далекі за змістом або мають у собі розділові знаки.

Крапка з комою вживається:

для виділення однотипних частин складного речення: Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари; сонце спить; ніде не чутно людської мови (Т.Шевченко);
між поширеними членами речення: Я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха… (І.Нечуй-Левицький);
у кінці рубрик, напр., Звуки бувають: 1) голосні; 2) приголосні.

8. Двокрапка [:]

Перед двокрапкою, як правило, тон підвищується, після неї робиться вичікувальна пауза, і далі слова промовляються звичайним тоном.

Двокрапка вживається:

у безсполучникових складних реченнях з різнотипними частинами, якщо друга частина розкриває загальний зміст першої або пояснює окрему її частину (Він врахував все: і що скаже він, і те, як його сприйме аудіторія, і навіть думку самого Миколи Петровича);
після узагальнюючого слова перед однорідними членами речення (напр.: послідовність дій така: 1) довести, що речення складне; 2) з'ясувати вид складного речення та ін.);
при прямій мові у випадку, коли слова автора їй передують (Петро нарешті вимовив: "Я впевнений, що це правда").

9. Три крапки […]

Три крапки вживаються:

коли думка, що виказувалася у реченні, ще не закінчена (І так було з ним завжди… Він працював, працював, а нагороду за його працю одержували інші…)
для передачі схвильованого, емоційного мовлення за допомогою обірваних, незакінчених речень (Василь… Але ж ми… Але ж я… Що ж нам робити?..)
на місці розмовних пауз (Людей треба любити… прощати… Ось що головне…)
коли той, хто каже, хоче приховати свою думку, не розкриваючи її повністю (Вони зустрілися… Він і вона…);
при використанні цитат, якщо цитата береться не з початку речення, або якщо цитата розірвана на декілька частин ("…а по-друге,- закінчила Лариса- хочу випустити новий альбом").

10. Тире [—]

Тире ставиться там, де й одинична та парні коми, а також там, де коми ставити не можна.

Одиночне тире вказує на протиставлення (можна підставити а, але), наслідок, наступне пояснення або раптову зміну подій.

Парні тире виділяють з обох боків частини речення. Частина, виділена парним тире, вимовляється підвищеним тоном (І враз - заглушаючи всю метушню і гвалт - по квартирі розляглися широкі і повнозвучні акорди рояля).

Тире вживається:

між присудком і підметом, якщо вони виражені однаковими лексично-граматичними категоріями (Справжня дружба — чисте джерело);
на місці пропущеного члена або кількох членів речення: Сьогодні (є) — твій день народження;
при відокремленій прикладці (Я так довго працював — завдяки твоїй підтримці — для того, що б доказати самому собі: можу);
перед узагальнюючим словом після однорідних членів речення (На пустирях, у рівчаках та неглибоких балках — скрізь росте ця невибаглива рослина);
при вставлених конструкціях: Є віра - невже цього мало, — що ти в цьому місті живеш (Л.Первомайський);
у безсполучникових реченнях з різнотипними частинами, якщо між ними є умовно-часовий або наслідковий зв'язок: Зійде сонце — утру сльози, ніхто не побачить (Т.Шевченко);
якщо друга половина безсполучникового складного речення має значення протиставлення: Ще сонячні промені сплять — досвітні вогні вже горять (Л.Українка);
між двома словами, які вказують на просторову, часову або кількісну межу: за цей період ми планували зібрати 15 — 20 тон яблук;
при прямій мові для виділення слів автора; тире ставиться після іншого розділового знака; Він подумав, подумав, вимовив: — Ну що, хлопці? Зробимо? — і посміхнувся.
перед кожною реплікою в діалозі:
Вчителька довго дивилася на Дмитра, спитала:
— І де все це ти вичитав?
— Як це вичитав? — обурився Дмитро.
— Це я все сам придумав!- гордо відповів він.
Вчителька помовчала, потім вимовила:
— І що ж це в тебе за голова така?

11. Дужки [()]

Дужки вживаються:

одна дужка- після цифри або букви, якою позначаються перераховувані рубрики в тексті, напр., комп'ютер складається з: а) системного блока; б) монітора; 3) клаві-атури);
дві дужки- для додаткової інформації, різномінітних уточнень, вказівок та таке ін.: Михайло Краснопудзенко народився 1985р. (в серпні місяці) в м.Києві;
при вставних і вставлених конструкціях, напр., Що? (вона підійшла до нього ближче) Невже ти ще не зрозумів, чому я така?;
для виділення ремарок після назви діючої особи в драматичних творах: Мар'яна (до Олексія). Чого ж ти чекаєш, любий?).

12. Лапки [""]

Лапки вживаються:

при використанні цитат, які вводяться в авторське мовлення як самостійний текст (цитата починається з великої букви): Арістотель не приймав учення Платона про ідеї. "Платон мені друг, але істина — ще більший мій друг" — відомий його афоризм;
при використанні цитат, які вводяться в авторський текст як частина цього тексту (цитата пишеться з маленької букви): Борис Буряк пише, що "в художній структурі сценаріїв і фільмів Олександра Довженка завжди присутній сам автор";
для виділення власних назв книг, літературних творів, газет, журналів, телевізійних програм, підприємств, та таке ін. (СП "Зоря", журнал "Ровесник");
для виділення слів, вжитих у незвичному або іронічному значенні (такі слова вимовляються з особливою, підкресленою інтонацією): О, мій "великий"… — з неприховуваною іронією прошепотіла Олена, притуляючись до Анатолія.

Лапки не вживаються:

якщо цитата є епіграфом.

13. Знак оклику [!]

Знак оклику вживається:

у кінці спонукального речення, якщо, крім спонукання, в реченні виражається емоційний стан того, хто говорить ("А ну, відчиняй!" — вигукнув хтось за дверима);
після звертання при емоційному його виділенні (— Хлопці! – покликав Олег Васильович – Швидко біжить до мене!);
у кінці розповідного речення, у якому виражається емоційний стан автора (Боже! Що ж ви наробили!).

14. Знак питання [?]

Знак питання вживається:

у кінці питального речення: Звідки ж ми такі?;
у діалогах:
Микола: Слухайте, і чого ви оце все питаннями на питання відповідаєте?
Михайло: А ви як думаєте?

15. Розділові знаки при прямій/непрямій мови

Пряма мова береться з обох боків в лапки, причому в лапки береться також і знак питання, знак оклику або три крапки, якщо вони в ній вживаються.

Крапка і кома виносяться за лапки (але якщо вже є знак питання, знак оклику чи три крапки, ані кома, ані крапка вже не вживаються): "Ганьба!" — несподівано закричав хтось на площі.

Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставляться двокрапка з тире; пряма мова розпочинається з великої літери: Тоді він нам і каже: — Що ж мені з вами робити?

Якщо слова автора стоять всередині прямої мови, розриваючи її, то перед словами автора, а також після них ставиться тире: — Ну ось і все. — подумав я. — Розпочалося…

У випадку, коли речення першої частини прямої мови ще не закінчене, наступний її фрагмент пишеться з малої букви: — Гляньте, – несподівано вигукнув Степан – ось там, попереду!

Якщо слова автора стоять після прямої мови, то після прямої мови ставиться тире: — Хлопці, все буде добре. – сказала мені Наталка.

Якщо пряма мова передається в формі діалогу, кожна репліка починається з нового рядка, перед нею ставлять тире і не використовують лапок. Інші розділові знаки вживаються так само, як і звичайно при прямій мові:
— Пробачте, це ви Василь Романович?
— Я. А ти ж хто будеш?
— А я Таня. Дочка лісника. Ми ось тут недалеко живемо (І.Цюпа).

При передачі прямої мови непрямою слова автора перетворюються на головного члена речення. Сама ж непряма мова стає підрядним реченням, причому особа займенників і дієслів в ній змінюється відповідно до тієї особи, від імені якої тепер передається чужа мова. Тому при непрямій мові вживання розділових знаків таке саме, як і звичайно на письмі: Він мав на увазі її слова про те, що вона добре співає.

Після непрямого запитання знак запитання не ставиться.

Источник: http://yznaika.com/ua/640-punktuaciya

Пряме і переносне значення слова

Пряме значення слова – це звичайна назва предмета, властивості чи дії. Пряме значення найчастіше буває первинним, тобто таким, з якого почалась назва. Наприклад: пряме значення слова серце означає "центральний орган кровеносної системи, що забезпечує кровообіг у людини і тварини".
Прямое значение слова – это обычное название предмета, свойства или действия. Прямое значение чаще всего бывает первичным, то есть таким, с которого началось название.

Переносне значення слова завжди пов'язано з прямим значенням. Наприклад: у реченні Не так серце любить, щоб з ким поділиться, Не так воно хоче, як Бог нам дає (Шевченко) слово сонце вжите у значенні "символ любовних почуттів". На основі переносного значення виникають метафора, метонімія і синекдоха.

Переносное значение слова всегда связано с прямым значением. На основе переносного значения возникают метафора, метонимия и синекдоха.

Метафора (від гр. metaphora - перенесення) — перенесення значень одних предметів на інші: Червона хмара вкрила всю землю.
Метафора (от гр. metaphora - перенос) — перенос значений одних предметов на другие.

Метонімія (від гр. metonymia - перейменування) — це слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов'язаного з властивим для даного слова предметом за своєю природою: Сашко сів за фортепіано і заграв Моцарта.
Метонимия (от гр. metonymia - переименование) — вид тропа, словосочетание, в котором одно слово замещается другим, обозначающим предмет (явление), находящийся в той или иной (пространственной, временной и т. п.) связи с предметом, который обозначается замещаемым словом.

Синекдоха (від гр. synekdoche - співпереймання) — вживання назви частини предмета у значенні його цілого: Червоний картуз так більше і не з'явився.
Синекдоха (от гр. synekdoche - сопонимание) — троп, разновидность метонимии, стилистический приём, название частного вместо общего и наоборот.
Источник: http://yznaika.com/ua/541-pryame-i-perenosne-znachennya-slova

Професійні слова

Професійні слова — це слова, що використовуються у мові людей, об'єднаних однією професією чи спеціальністю.
Профессиональные слова — это слова, употребляемые в речи людей, объединенных какой-либо профессией, специальностью.

Серед професійних сліів виділяється особлива група слів, які називають поняття різних наук. Це - терміни (суфікс, підмет - у мовознавстві, гіпотенуза, катет - у математиці).

Среди профессиональных слов выделяется особая группа слов, называющих понятия разных наук. Это - термины (суффикс, подлежащее - в языкознании; гипотенуза, катет - в математике).

Професійні слова, що використовуються у художніх творах, називають професіоналізмами.
Профессиональные слова, используемые в художественных произведениях, называют профессионализмами.

Прислів’я та приказки

Прислів’я та приказки — короткі влучні вислови, які образно та лаконічно передають нащадкам висновки з життєвого досвіду багатьох поколінь предків.
Пословицы и поговорки — короткие меткие выражения, образно и лаконично передают потомкам выводы из жизненного опыта многих поколений предков.
Источник: http://yznaika.com/ua/582-prisliv-ya-ta-prikazki

Прислівник

Прислівник — це незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану або ознаку іншої ознаки. На відміну від інших самостійних частин мови прислівник не змінюється ані за числами, ані за відмінками, не має він також і ознак роду.

Наречие — это неизменяемая часть речи, выражающая признак действия, состояния или признак другого признака. В отличие от других самостоятельных частей речи наречие не меняется ни по числам, ни по падежам, не имеет он и признаков рода.

Прислівник — це незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану або ознаку іншої ознаки. На відміну від інших самостійних частин мови прислівник не змінюється ані за числами, ані за відмінками, не має він також і ознак роду.

Наречие — это неизменяемая часть речи, выражающая признак действия, состояния или признак другого признака. В отличие от других самостоятельных частей речи наречие не меняется ни по числам, ни по падежам, не имеет он и признаков рода.

Розряди прислівників за значенням:

Означальні прислівники

якісно-означальні

прислівники на -о, -е , що виражають якісну ознаку дії, відповідають на питання як? і переважно утворюються від якісних прикметників.

добре, наполегливо, погано, пішки, бігом, верхи

кількісно-означальні

характерізують дію, стан чи ознаку з боку кількостіі міри вияву. Вони відповідають на питання скільки? наскільки? як багато? якою мірою?

мало, надвоє, тричі, занадто, трохи, дуже

способу дії

вказують на те, яким способом відбувається дія чи виявляється ознака. Прислівники цієї групи відповідають на питання як? яким способом? яким чином?

навпочіпки, по-юнацькому, по-нашому

Обставинні прислівники

часу

вказують на час, коли відбувається дія і відповідають на питання коли? відколи? з якого часу? доки? по який час?

віддавна, понині, зранку

місця

означають місце або напрямок дії і відповідають на питання де? куди? звідки? доки? по який час?

праворуч, вниз, здалека

мети

означають мету дії і відповідають на питання для чого? з якою метою? навіщо?

навмисне, наперекір, напоказ

причини

вказують на причину дії і відповідають на питання чому? з якої причини? через що?

згарячу, зозла, спересердя

Розряди прислівників за походженням:

Прислівники

Опис

Приклади

первинні

До первинних прислівників належить незначна частина прислівників, які утворилися так давно, що зараз навіть важко установити первісну форму.

прислівники місця (там, тут, скрізь, куди, де, звідки, звідти, скрізь, всюди);
часу (коли, доки, доти, тоді, поки, іноді, інколи, завжди, тепер, потім);
причини (тому, чому);
способу дії (якось, однак, ледве, так, як, усяк, однак).

вторинні

До вторинних прислівників належить більшість прислівників української мови. Це слова, походження яких легко встановлюється співвідношенням прислівника з основами інших частин мови.

по-людськи, хвилююче, верхи, кругом, по-своєму, дотепер, ледве-ледве, післязавтра, кудись
Источник: http://yznaika.com/ua/652-prislivnik

Прикметник

Прикметник — це частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий?

Имя прилагательное — это часть речи, выражающая признак предмета и отвечающая на вопросы какой? чей?

Розряди прикметникiв за значенням:

Якісні

Відносні

Присвійні

Вказують на пряму ознаку, що може виражатися меншою чи більшою мірою

Виражають ознаку предмета через її зв’язки з іншими предметами, ознаками чи діями + прикметники з суфіксом -ськ-

Виражають приналежність предмета (чий?)

гарна дівчина –
гарніша дівчина

дерев’яний стіл (стіл з дерева),
міська дорога (дорога в місті)

Шевченкові твори,
Оленина книжка

Прикметники можуть переходити з розряду у розряд. Це залежить вiд iменникiв, з якими вони узгоджуються.

Прилагательные могут переходить из разряда в разряд. Это зависит от существительных, с которыми они согласуются.

I група

Умова переходу

II група

Присвійні:
орлиний дзьоб,
ведмежа послуга

Якщо виражають не належність предмета істотам, а позначають загальну родову віднесеність.

Відносні:
орлине гніздо

Якщо вживаються у фразеологізмах.

Якісні:
ведмежа послуга

Якісні:
легка сумка

Якщо втрачають свої характерні властивості й починають позначати постійну ознаку предмета.

Відносні:
легка атлетика

Відносні:
малиновий сік

Якщо втрачають ознаку, яка виражається опосередковано, і набувають ознаку, яку можна сприймати безпосередньо.

Якісні:
малинова сукня

Якiснi прикметники в українськiй мовi утворюють ступенi порiвняння.

Качественные прилагательные в украинском языке образуют степени сравнения.

Вищий ступінь

Проста форма

основа або корінь прикметника
+ суфікси -ш-, -іш-

холодний - холодніший,
глибокий - глибший

Складена форма

Слова більш, менш
+ прикметник у початковій формі

більш холодний,
менш глибокий

Найвищий ступінь

Проста форма

Префiкс (що-, як-) най-
+ прикметник вищого ступеня простої форми

найхолоднiший,
найглибший

Складена форма

Слова найбiльш, найменш + прикметник у початковiй формi
або
слова вiд усiх, за всiх, над усе + прикметник вищого ступеня простої форми

найбiльш холодний,
найменш глибокий,
холоднiший за всiх

Рід, число, відмінок:

Рід

чоловічий

лебединий, добрий

жіночий

кімнатна, кмітлива

середній

дівоче, веселе

Число

однина

гарний, гарна, гарне

множина

гарні

Відмінок

називний

золотий

родовий

золотого

давальний

золотому

знахідний

золотий (золотого)

орудний

золотим

місцевий

(на) золотому
Источник: http://yznaika.com/ua/646-prikmetnik

Прикметник

Прикметник — це частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий?

Имя прилагательное — это часть речи, выражающая признак предмета и отвечающая на вопросы какой? чей?

Розряди прикметникiв за значенням:

Якісні

Відносні

Присвійні

Вказують на пряму ознаку, що може виражатися меншою чи більшою мірою

Виражають ознаку предмета через її зв’язки з іншими предметами, ознаками чи діями + прикметники з суфіксом -ськ-

Виражають приналежність предмета (чий?)

гарна дівчина –
гарніша дівчина

дерев’яний стіл (стіл з дерева),
міська дорога (дорога в місті)

Шевченкові твори,
Оленина книжка

Прикметники можуть переходити з розряду у розряд. Це залежить вiд iменникiв, з якими вони узгоджуються.

Прилагательные могут переходить из разряда в разряд. Это зависит от существительных, с которыми они согласуются.

I група

Умова переходу

II група

Присвійні:
орлиний дзьоб,
ведмежа послуга

Якщо виражають не належність предмета істотам, а позначають загальну родову віднесеність.

Відносні:
орлине гніздо

Якщо вживаються у фразеологізмах.

Якісні:
ведмежа послуга

Якісні:
легка сумка

Якщо втрачають свої характерні властивості й починають позначати постійну ознаку предмета.

Відносні:
легка атлетика

Відносні:
малиновий сік

Якщо втрачають ознаку, яка виражається опосередковано, і набувають ознаку, яку можна сприймати безпосередньо.

Якісні:
малинова сукня

Якiснi прикметники в українськiй мовi утворюють ступенi порiвняння.

Качественные прилагательные в украинском языке образуют степени сравнения.

Вищий ступінь

Проста форма

основа або корінь прикметника
+ суфікси -ш-, -іш-

холодний - холодніший,
глибокий - глибший

Складена форма

Слова більш, менш
+ прикметник у початковій формі

більш холодний,
менш глибокий

Найвищий ступінь

Проста форма

Префiкс (що-, як-) най-
+ прикметник вищого ступеня простої форми

найхолоднiший,
найглибший

Складена форма

Слова найбiльш, найменш + прикметник у початковiй формi
або
слова вiд усiх, за всiх, над усе + прикметник вищого ступеня простої форми

найбiльш холодний,
найменш глибокий,
холоднiший за всiх

Рід, число, відмінок:

Рід

чоловічий

лебединий, добрий

жіночий

кімнатна, кмітлива

середній

дівоче, веселе

Число

однина

гарний, гарна, гарне

множина

гарні

Відмінок

називний

золотий

родовий

золотого

давальний

золотому

знахідний

золотий (золотого)

орудний

золотим

місцевий

(на) золотому
Источник: http://yznaika.com/ua/646-prikmetnik

Прийменник

Прийменник — це службова частина мови, що виступає разом з відмінковою формою іменника, займенника або числівника для вираження залежності її від інших слів у словосполученні і у реченні. Разом з відмінковими формами іменників, числівників, займенників прийменники можуть виражати:

Предлог — это служебная часть речи, выступает вместе с падежной формой существительного, местоимения или числительного для выражения зависимости ее от других слов в словосочетании или в предложении. Вместе с падежными формами существительных, числительных, местоимений предлоги могут выражать:

час

без п’яти хвилин, о десятій годині

простір

злетіти у небо, доїхати до міста

причину

запізнився через транспорт

мету

прийшов на урок, зустрівся з однокласниками

спосіб дії

сказати по правді, робити з задоволенням

порівняння

більший за інших, найменший у класі

відношення до матеріалу

штани з вельвету, зошит з паперу

предмет, на який спрямована дія

розповідати про навчання, привітати зі святом

За походженням прийменники поділяються на первинні (непохідні) і вторинні (похідні):

Прийменники

Опис

Приклади

первинні

До первинних (непохідних) належать прийменники, походження яких зараз важко встановити.

біля, без, в (у), від (од), для, до, з (із, зі, зо), за, над (наді), під (піді), о (об), через

вторинні

До вторинних належать прийменники, походження яких можна встановити, оскільки вони зберегли зв'язок з формами тих слів, від яких утворилися.

поряд, коло, кінець, край, незважаючи на, зважаючи на, поблизу

За будовою прийменники поділяються на прості, складні і складені:

Прийменники

Опис

Приклади

прості

Прості прийменники складаються з однієї частини. Це можуть бути як похідні, так і непохідні прийменники.

по, про, у, без, коло, протягом

складні

Складні прийменники утворюються поєднанням кількох простих. Це похідні прийменники, утворені складанням двох або кількох непохідних прийменників. Непохідні прийменники легко вичленовуються у складі похідних складних прийменників.

з-поперед, з-за, понад, довкола

складені

Складені прийменники складаються з двох частин, що пишуться окремо. Це – похідні прийменники, утворені поєднанням форм прислівників та іменників з непохідними прийменниками.

з метою, паралельно з, згідно з, відповідно до

Пароніми

Пароніми (від гр. para - «поблизу» і onyma - «ім'я») — це слова, подібні між собою за звучанням і частково за будовою. Наприклад, абонент - абонемент, континент - контингент.
Паронимы (от гр. para - «вблизи» и onyma - «имя») — это слова, сходные между собой по звучанию и частично по строению.

За звуковим складом пароніми бувають:

однокореневі — відрізняються лише суфіксами або префіксами: земний «пов'язаний із землею, земною сушею» — земельний «пов'язаний із землекористуванням» — земляний «зроблений із землі» — землистий «з частками землі», «за кольором подібний до землі»; дільниця «адміністративно-територіальна або виробнича одиниця» — ділянка «земельна площа», «сфера діяльності»; танк «бойова машина» — танкер «судно»; зв'язаний «з'єднаний вузлом», «скріплений за допомогою мотузка, ланцюга» — пов 'язаний «закріплений», «поєднаний чимось спільним»; ефектний «вражаючий» — ефективний «з позитивними наслідками» — дефектний «зіпсований, з дефектом» — дефективний «ненормальний», «із психічними або фізичними вадами»; сердечний «пов'язаний із серцем», «щирий» — сердешний «бідолашний»; вникати «намагатися зрозуміти суть чого-небудь» — уникати «прагнути бути осторонь чого-небудь»;
різнокореневі — відрізняються одним-двома звуками: компанія «товариство» — кампанія «сукупність заходів»; ступінь «міра інтенсивності», «вчене звання» — степінь «добуток однакових співмножників»; промінь «смужка світла» — пломінь «полум'я»; талан «доля» — талант «обдарування»; розпещений «зіпсований надмірною увагою» — розбещений «морально зіпсований»; гучний «голосний» — бучний «пишний», «галасливий»; веліти «наказати» — воліти «хотіти»; гамувати «заспокоювати, приборкувати» — тамувати «задовольняти потребу в чомусь», «стримувати».

За лексичним значенням пароніми бувають:

Значення

Приклади

Синонімічні

повідь — повінь, крапля — капля, слимак — слизняк, привабливий — принадливий, хиткий — хибкий, плоский — плаский, барабанити — тарабанити, линути — ринути, притаїтися — причаїтися, рипіти — скрипіти, радити — раяти.

Антонімічні

кепський, прогрес — регрес, експорт — імпорт, еміграція — імміграція, густо — пусто.

Семантично близькі

крикливий — кричущий, церемонний «манірний, проханий» — церемоніальний «урочистий, за певним розпорядком», цегельний — цегляний, ніготь — кіготь, м'язи — в'язи, кіш «кошик» — ківш «черпак», кристал — кришталь.

Семантично різні

газ — гас, глуз — глузд, орден — ордер, дипломат — дипломант, ефект — афект.
Источник: http://yznaika.com/ua/574-paronimi

Омоніми

Омоніми (від гр. homos - однаковий і onyma - ім'я) — це слова, які мають однакове значення і написання, але зовсім різні значення. Наприклад: потяг - "поїзд" у значенні "ряд з'єднаних між собою залізничних вагонів, що рухаються за допомогою локомотива" і потяг - "настійне прагнення до чогось чи когось".
Омонимы (от гр. homos - одинаковый и onyma - имя) — это слова, которые имеют одинаковое значение и написание, но совершенно разные значения.

Повні лексичні омоніми — це слова, що тотожні за звуковим складом і написанням у всіх граматичних формах.

коса - заплетене довге волосся;
коса - вузька намивна смуга суходолу в озері, морі чи річці;
коса - сільскогосподарське знаряддя.

Полные лексические омонимы — это слова, тождественные по звуковому составу и написанию во всех грамматических формах:

Неповні лексичні омоніми розподіляються на омоформи, омофони і омографи.
Неполные лексические омонимы подразделяются на омоформы, омофоны и омографы.

Омоформи (граматичні омоніми) — це слова, які збігаються за звучанням та написанням лише в окремих граматичних формах.

діти - куди вас діти;
коса - іменник і коса (лінія) - прикметник жіночого роду;
три - наказовий спосіб дієслова і три - числівник.

Омоформы (грамматические омонимы) — это слова, которые совпадают по звучанию и написанию только в отдельных грамматических формах.

Омофони (фонетичні омоніми) — це слова, які збігаються лише за звучанням, а пишуться неоднаково: мріяти і мрія ти; сонце - чи не сон це?
Омофоны (фонетические омонимы) — это слова, которые совпадают только по звучанию, а пишутся неодинаково.

Омографи — це слова, що збігаються за написанням, але розрізняються за написанням і наголосом: мала дитина - не мала щастя; плачу і плачу; замок і замок.
Омографы — это слова, совпадающие по написанию, но различаются по написанию и ударению.
Источник: http://yznaika.com/ua/542-omonimi

Однозначні і багатозначні слова

Однозначні слова – слова з одним лексичним значенням. Наприклад: магніт, лазер, підручник.
Однозначные слова – слова с одним лексическим значением.

Багатозначні слова – слова, яки мають кілька лексичних значень. Наприклад: земля (назва планети, верхній шар земної кори, країна, рунт).

Многозначные слова – слова, имеющие несколько лексических значений.
Источник: http://yznaika.com/ua/540-odnoznachni-i-bagatoznachni-slova

Неологізми

Неологізми (від гр. neos - «новий» і logos- «слово») — нові слова, що виникають в мові.
Неологизмы (от гр. neos - «новый» і logos- «слово») — новые слова, возникающие в языке.

Приклади:

Логін — ідентифікатор користувача системи.
Спам — непотрібна і безглузда інформація, зазвичай реклама.